Війна в повітрі на лінії зіткнення на Донбасі набирає обертів. Бойовики перейшли до частого використання ерзац-ударних безпілотників

Залишки безпілотника, який бойовики ДНР видають за український. ЗМІ окупантів заявляють про те, що безпілотники ВСУ зробили масований наліт на нафтобазу в Донецьку

Якщо раніше випадки застосування кустарних дронів хоч і фіксувалися, але вельми рідко, і відзначалася неефективність таких бомбардувань з повітря, то за минулий тиждень набралося відразу три епізоди.

Спочатку вранці 6 вересня російсько-терористичні збройні формування скинули з безпілотників на північну околицю житлового району Зайцеве (неподалік від Горлівки) два саморобних снаряди з хвостовиками. Один з них не вибухнув, і у наших військових з’явилася можливість детально ознайомитися з його пристроєм і характеристиками.

По суті це досить примітивні гранати з 50 г пластичної вибухової речовини, виготовлені за допомогою 3D-принтера. Однак вперше в якості вражаючих елементів були використані спеціально виготовлені касети зі сталевими кулями діаметром до 6 мм.

Потім 11 вересня бойовики скинули бомби на Нью-Йорк (колишнє Новгородське). При цьому вперше наші джерела кажуть про те, що застосовувався досить потужний боєприпас — 82-мм мінометна міна, і було пряме попадання в легкову автомашину, в результаті чого двоє військовослужбовців були поранені. Цей випадок означає, що у супротивника, крім квадрокоптера Phantom від китайської компанії DJI, модифікованого для несення боєприпасів заводського (гранати ВОГ-17) або кустарного виготовлення, що скидаються, з’явилися і більш потужні вантажопідйомні апарати.

І того ж 11 вересня пропагандистські ЗМІ окупантів заявили про те, що безпілотники ВСУ здійснили масований наліт на цивільну нафтобазу в Кіровському районі Донецька. Нібито в результаті вибуху сталося загоряння і вигоріло 1300 т нафтопродуктів.

Хоча інтернет заполонили фотографії того, що видається за «залишки двох українських БПЛА», проте є привід засумніватися в правдивості цієї історії. По-перше, наявні відео та фото пожежі говорять про те, що ніяких 1300 т (цілий поїзд) там не згоріло точно — пожежу такого масштабу було б видно навіть з космосу, не кажучи вже про Донецьк. Швидше схоже на провокацію для внутрішнього споживання, що дозволить кремлівському гауляйтеру ОРДО Пушиліну говорити про «нове 11 вересня» і «українську Аль-Каїду». По-друге, фото залишків безпілотників, що поширюють підконтрольні окупаційній адміністрації ЗМІ, дуже вже нагадують вироби гуртка авіамоделістів, які ну ніяк не зможуть пролетіти 5-10 км від наших позицій та ще й провести бомбардування. При цьому не продемонстровані ні двигун, ні інші важливі частини конструкції, що також може свідчити про підготовлену заздалегідь провокацію.

Пару років тому бойовики вже намагалися використовувати подібну зброю для атак на склади і важливі об’єкти в прифронтовій і тиловій території. Однак тоді більш масовому застосуванню завадила відверто незначна бойова цінність китайських «квадриків», віддаленість нашої інфраструктури від лінії зіткнення і слабка шпигунсько-терористична мережа в тилових районах.

Але і сьогодні загроза з повітря не так вже й страшна, тому що вже є засоби протидії, хоча і з деякими застереженнями. Йдеться перш за все про антидронові гвинтівки, які здатні порушувати роботу навігаційних каналів і каналів управління цивільних апаратів, які працюють на цивільних же відкритих частотах. Наші збройні сили закупили комплекси протидії безпілотним літальним апаратам виробництва литовської фірми NT Service. Єдиною проблемою є кількість — судячи з офіційних даних, закуплено всього 37 комплексів, а потреби для фронту протяжністю 400 км у рази більше.

З іншого боку, за останні роки наша військова промисловість видала відразу кілька зразків зброї проти безпілотників. Причому деякі з них вже перейшли на етап державних і військових випробувань.

Правда, в разі застосування ударного дрона є кілька серйозних зауважень до ефективності такої зброї. У антидронової рушниці обмежена дальність дії — лише в зоні прямої видимості цілі. Інший мінус — мала «скорострільність», на нейтралізацію одного дрона може знадобитися кілька хвилин. І якщо для розвідувального «квадрика» це не так важливо, то в разі ударного варіанту (а тим більше камікадзе) це може стати критичним — він встигне виконати своє завдання.

У цілому можна говорити про те, що такі ерзац-ударні дрони (навіть носії 82-мм мін) не зможуть кардинально змінити ситуацію на лінії зіткнення. Хоча як засіб для нанесення ударів, турбують, — як то кажуть, «дешево і сердито» — він близький до ідеального.

Leave a Reply